- міністерський
- [м'ін'істе/рс'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
міністерський
Смотреть что такое "міністерський" в других словарях:
магістерський — I маг істерський а, е, іст. Прикм. до магістр, магістер 1); належний магістрові. Магістерський титул. II магіст ерський а, е. Стос. до магістра (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
вахмістерський — прикметник … Орфографічний словник української мови
кухмістерський — прикметник арх … Орфографічний словник української мови
магістерський — прикметник від: магістр глава рицарського ордену магістерський прикметник від: магістр вчений ступінь … Орфографічний словник української мови
філістерський — прикметник … Орфографічний словник української мови
бургомістерський — а, е. Прикм. до бургомістр … Український тлумачний словник
вахмістерський — а, е. Належний вахмістру. || Прикм. до вахмістр … Український тлумачний словник
загальноміністерський — а, е. Що стосується міністерства в цілому, всіх підприємств міністерства … Український тлумачний словник
кухмістерський — а, е, заст. 1) Прикм. до кухмістер; кухарський. 2) у знач. ім. кухмі/стерська, кої, ж. Невеликий ресторан; їдальня … Український тлумачний словник
міжміністерський — а, е. Що стосується декількох міністерств, що об єднує їхню діяльність. Міжміністерські угоди … Український тлумачний словник
міністерський — а, е. 1) Прикм. до міністр і міністерство. 2) розм. Такий, як у міністра; гідний міністра … Український тлумачний словник
